Етіопатогенетичне лікування хронічної судинної патології головного мозку у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
Хронічна недостатність мозкового кровообігу (ХНМК) — повільно прогресуюча дисфункція мозку, що виникає внаслідок дифузного і / або дрібно-вогнищевого пошкодження мозкової тканини в умовах тривало існуючої недостатності церебрального кровопостачання. ХНМК у вітчизняній літературі відома більше під терміном «дисциркуляторна енцефалопатія» (ДЕ) [1]. Вважається, що цей синдром об’єднує майже всі форми хронічної патології мозку при артеріальній гіпертензії та атеросклерозі — від легких клінічних проявів до більш тяжких форм У МКХ-10 терміну «дисциркуляторна енцефалопатія» немає. Використовуються 167.3 — прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія (хвороба Бінсвангера), 167.4 — гіпертензивна енцефалопатія та ін. [2]. Коли був вперше запропонований цей термін, ще не існувало методів нейровізуалізації — комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ), однак подальший розвиток ангіоневрології, пов’язаний з можливістю прижиттєвого дослідження мозку, підтвердило основні положення концепції ДЕ.
